Книга для незрячої людини не лише друг, який допомагає розрадити самотність, хобі, що допомагає заземлитися або сховатися від реальності, але й спосіб пізнання дійсності. Адже в книзі можна прочитати про всі ті тонкощі невербального спілкування, обміну поглядів, виразів облич і стилю одягу. В книзі можна довідатись, як виглядає той чи інший пейзаж, та як відрізняється сприйняття однієї і тієї ж картини різними людьми. Бо в книзі письменник працює з уявою свого читача, тому може ретельно виписувати деталі тієї чи іншої сцени для цілковитого занурення читача в неї. А для незрячої людини це не лише занурення, але й знайомство з тим боком реальності, якого вона не бачить.

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 90% інформації людина сприймає очима, тому втрата зору вважається чи не найважчою формою інвалідності.

Втім сьогодні є чимало можливостей отримати уявлення про те, як виглядає довколишнє середовище, як-то додатки для смартфонів, але й книга не втрачає актуальності. Хоча в наш час дедалі популярнішими стають аудіо книги і начитують їх уже не лише для людей з порушеннями зору, також є можливість послухати книгу в цифровому форматі через різні скрінрідери, але все одно при всій цій доступності, згідно із даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, що підпорядковується ООН, лише 10% друкованих книг є доступними для незрячих та інших людей, які мають фізичні перешкоди під час прочитання книг через інші види інвалідності. наприклад, неможливість фокусувати погляд чи тримати книгу через травми хребта чи голови, церебральний параліч, тощо. згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, загалом таких людей, які не можуть взаємодіяти з друкованою книгою, понад 2 мільярди населення нашої планети.

Тож, щоби покращити доступність людей із порушенням зору чи спроможністю читати до літератури, 27 червня 2013 року було укладено Марракеський договір. Він так і називається – Про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або інших обмеженостей, спричинених інвалідністю, сприймати друковану інформацію до опублікованих творів.

Цей договір є складовою міжнародних договорів з авторського права. З його назви стає зрозумілим, що основною метою є полегшення доступу до літературного твору читача, який з фізичних причин не може взаємодіяти з друкованою книгою.

Отже, відсьогодні, в Україні, згідно із міжнародним правом та, від першого січня, згідно із національним законодавством нашої держави, відколи вступив в дію закон про авторське і суміжні права, для друку будь-яких книг шрифтом брайля не потрібно отримувати дозвіл автора. А от щодо аудіо книг та цифрових форматів існує певна колізія. Вона полягає у тому, що озвучити будь-яку друковану книгу чи від цифрувати її у необхідному форматі можна і передати людині, яка, згідно із законодавчими нормами, не може взаємодіяти з друкованим текстом, але прослідкувати, чи не з’явиться потім ця аудіо книга чи текст в електронному форматі у відкритому доступі, майже неможливо.

Через це Україна має визначитись із уповноваженим органом, який би міг взяти на себе не лише право на відтворення, використання та розповсюдження доступного формату авторських творів, але й контроль за тим, щоби цей альтернативний формат не з’являвся у широкому доступі. Наприклад, в Литві таку функцію контролю взяла на себе Централізована бібліотека для незрячих. Там створили айтівідділ, який щотижня моні торить інтернет-простір на предмет наявності там книг в аудіо чи електронному форматі, які є на балансі установи.

Важливо підкреслити, що відтворювати у доступному форматі друковані книги мають право будь-які організації, функціонал яких передбачає сприяння освітньому процесу чи представлення інтересів осіб з інвалідністю. Оскільки в Україні подібних фундацій існує чимало, це означає, що додаткових зусиль для створення нових організацій, які би займалися друком книг у доступному форматі, немає необхідності. Достатньо підтримати існуючі ініціативи й установи.

Провідною ж можливістю, яку відкриває для себе Україна відсьогодні, коли ратифікований Марракеський договір набуває чинності в нашій державі, є те, що наші місцеві бібліотеки можуть обмінюватися книгами з іншими 94-ма країнами, що ратифікували цей документ. В такий спосіб українці із порушенням зору чи можливістю взаємодіяти із книгою внаслідок іншої інвалідності зможуть читати твори англійською, польською чи іншими мовами, які є в бібліотеках країн, що ратифікували Марракеський договір.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Democracy
Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official
Position of the U.S. Government.