Поняття національної основи для заохочення, захисту і моніторингу Конвенції є відносно відкритим. Конвенція визнає, що такі структури можуть відрізнятися від країни до країни, дозволяючи гнучко встановлювати рамки, відповідно до кожної державно-правової і адміністративної системи. Проте Конвенція також передбачає, що будь-який орган має бути незалежними. Як правило, національні рамки включатимуть, принаймні, деякі форми створення незалежного національного інституту з прав людини, таких, як комісії з прав людини або омбудсмена. Проте, база може містити інші елементи, наприклад, суди.