Підписавши угоду про асоціацію з Європейським Союзом, наша країна підтвердила про курс на євроінтеграцію. Влада чекає від Європи допомоги: матеріальної, військової, дипломатичної. Ми розраховуємо бути прийнятими у європейському співтоваристві з великою приязню. Та для цього нам потрібно здійснити багато змін у різних сферах життя суспільства.

Європа, говорячи метафорично, є великим домом, в якому жити зручно кожному, адже однією з фундаментальних європейських цінностей є рівність усіх людей, незалежно від будь-яких їх ознак чи характеристик. І сьогодні ми звертаємо увагу на ситуацію із забезпеченням рівних прав та можливостей для людей з інвалідністю, яких в Україні проживає 2, 8 мільйони, а осіб з вадами зору серед них понад 70 тисяч.

Європейські країни змогли створити для усіх своїх співвітчизників належні умови не з жалю, лише для того, аби люди з інвалідністю відчували себе незабутими, але для повної їх інтеграції в суспільство, де вони на рівні з усіма самореалізовуються, приносячи свій вклад у загальносуспільний розвиток. Абсолютно на рівних люди з інвалідністю в Європі навчаються в інклюзивних закладах освіти, займаються бізнесом, працюють в державних органах влади, народжують дітей, відвідують культурні заходи і їздять відпочивати. І платять податки.

У Європі вже давно не вживають слова "неповносправний", "з особливими потребами", "з обмеженими можливостями", "інвалід", "змилостивитися", "обділені долею" по відношенню до людей з інвалідністю, бо це не є правдою. І якщо Україна хоче бути частиною європейського простору, ми повинні усіма силами прагнути досягнути таких змін і в нашому суспільстві, де поки панує, вкорінений з часів радянського союзу, негативний стереотип людини з інвалідністю, як неповноцінної, що призводить до поширення проявів дискримінації у різних сферах життя.

І вирішувати ці питання ми маємо на різних рівнях, об’єднавши зусилля громадських організацій, влади, ЗМІ, усього суспільства.

Для того аби продемонструвати владі нагальність здійснення невідкладних дій, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для українців з інвалідністю, Всеукраїнська молодіжна громадська організація людей з інвалідністю "Генерація Успішної Дії" в межах проекту "Право на доступність", за підтримки Посольства США в Україні та під егідою Коаліції з протидії дискримінації в Україні, проводить опитування осіб з порушеннями зору, аби дізнатися якнайбільше про їх життя, потреби, проблеми, з якими стикаються незрячі, визначити сфери, де порушення їх прав мають найсерйозніший характер та найчастіше відбуваються випадки дискримінації.

В результаті отриманої інформації експерти підготують аналітичний звіт про становище з дотриманням прав людини, що стосується людей з інвалідністю по зору, а отже і стан виконання Україною ратифікованої у 2009 році Конвенції ООН "Про права людей з інвалідністю", Державної цільової програми "Національного план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів ” на період до 2020 року та можливостей застосування і дієвості Закону України "Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні".

Першочергові дії повинні бути спрямовані на забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. В Україні звикли вважати, що зведенням пандусів, при чому не так вже й важливо, чи вони відповідають нормам, все має обмежуватись. Про те, що серед нас живуть люди з порушеннями зору чи слуху, і вони часто непомітні у натовпі, а відтак, проблеми, з якими стикаються такі люди, можна вважати неіснуючими. Мало хто з українців задумується над тим, що кожен громадянин деякий час у своєму житті буває позбавленим мобільності і може умовно бути прирівняним до людей з інвалідністю, хай і з тимчасовою. Наші вулиці не готові прийняти таких людей.

Вплинути на ситуацію могла б влада, проявивши політичну волю задля вирішення проблем виключення та неможливості інтеграції людей з інвалідністю у суспільство, але, в основному, її дії мають лише декларативний характер. Прийняті закони, програми та положення дій дуже часто не відповідають вимогам міжнародного законодавства в галузі захисту прав людини, а ще частіше не місять жодних ефективних та реальних планів дій та інструкцій щодо їх впровадження.

Ми вважаємо, що будувати Європу треба починати з себе, відтак робимо перший крок задля подолання означеної вище проблеми. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації.

Слідкуйте за перебігом проекту і долучайтесь до його реалізації. Ви можете запропонувати волонтерську допомогу, або, якщо маєте інвалідність по зору заповніть опитувальник щодо потреб та проявів дискримінації незрячих в Україні.

Отримати детальнішу інформацію про проект та/чи взяти участь в опитуванні можна, написавши на
sachuk@gud.org.ua,
або зателефонувавши 063 443 29 32 - Юлія Сачук.

Думка кожного з вас важлива і допоможе разом збудувати кращу, комфортнішу країну.