Розмір тексту

Поточний розмір: 100%

Розсилка сайту

В розсилці публікується інформація пов’язана з правовим захистом інвалідів
Підписатись

Баннери

Хостінг надається: Hvosting.ua

Loading

Що готує податковий кодекс стосовно благодійних організацій.

Новий Податковий кодекс створив більш сприятливі умови для надання благодійної допомоги, хоча питання благодійності не були серед перших під час розробки і затвердження податкових правил. Це стало можливим завдяки зусиллям окремих неурядових організацій і групи заінтересованих народних депутатів, а також постійним консультаціям з Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією. За словами голови правління Мережі розвитку європейського права Олександра Віннікова, порівняно з попереднім проектом Податкового кодексу останні поправки були внесені вже після першого читання. Загалом народні депутати ухвалили 9 поправок щодо покращення благодійної діяльності. Новий Податковий кодекс дозволяє благодійникам надавати звільнену від оподаткування не грошову допомогу будь-яким одержувачам на суму до 6 мінімальних зарплат протягом року. Це близько 1 тисячі доларів. Точну суму вдасться визначити після прийняття закону про Держбюджет на 2010 рік. Крім того, від оподаткування була звільнена цільова допомога прийомним сім'ям і дитячим будинкам сімейного типу на суму до 300 тисяч гривень на рік. Позитивом для благодійної діяльності є також скасування т.зв. «мінімального порогу», тобто діючі вимоги надавати на благодійні пожертви не менше 2% річного прибутку підприємств, щоб ці пожертви могли включатися до валових витрат підприємств. З іншого боку, не можна вважати позитивним зниження «максимального порогу» з 5% до 4% річного прибутку. «За цим показником Україна посідає передостаннє місце в Європі. Серед східноєвропейських країн такі витрати на благодійні пожертви звільняються від податку в середньому розмірі 10-20% річного прибутку», - зазначив О. Вінніков. Також при ухваленні нових «податкових правил» були змінені і податкові кредити для донорів фізичних осіб: раніше звільнялося від податку від 2 до 5% їх річного доходу, зараз - від 0 до 4%. Тут, правда, позитивні зміни не такі важливі, адже надалі сума цього кредиту обмежується заробітною платою, одержаною протягом року. Тому для підприємців ця пільга не дуже стимулююча. До позитивів Податкового кодексу треба віднести розширення видів основної діяльності неприбуткових організацій. Зокрема, до них включено соціальні послуги, в тому числі реабілітаційні, правову допомогу. Порівняно з попереднім проектом кодексу вдалося також відстояти екологічну і просвітню діяльність. Ще одним з позитивів варто вважати уточнення щодо енавментів, тобто фондів, у яких основний капітал інвестується, а доходи витрачаються на благодійну допомогу. Зокрема, від податку на додану вартість було звільнено цінні папери, які передаються таким енавментам. «Це, очевидно, дозволить розширити залучення капіталу довгострокової благодійної діяльності», - вважає О. Вінніков. Податковий кодекс також скасував комунальний податок, який дошкуляв неприбутковим організаціям, а також збір за проведення місцевих конкурсів та аукціонів. На думку експерта, це полегшить проведення благодійних аукціонів. Також в кодексі уточнено звільнення від податку для благодійних і гастрольних заходів, тобто концертів, виставок та ін. заходів для збору коштів. До позитивів для благодійної діяльності треба віднести й звільнення від податку на житлову нерухомість сімей, в яких виховуються троє або більше сімей (з урахуванням прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу). З інших питань Податковий кодекс вніс мало змін до оподаткування неприбуткових організацій. Він пропонує розділити рахунки, на які приймаються звільнені від податку доходи і доходи від господарської діяльності. Як зазначив О. Вінніков, ця норма вже є в чинному законі про благодійність, але досі вона не мала значення для податкових питань. Нагадаємо, що пропозиції до другого читання проекту Податкового кодексу (No.7101-1 від 21.09.2010) щодо оподаткування благодійної діяльності були подані народними депутатами Юлією Новіковою, Олександром Фельдманом, Олегом Зарубінським та Лесею Оробець. Пропозиції були створені за участю Українського незалежного центру політичних досліджень та Мережі розвитку європейського права.