4 грудня, о 13.00 у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (зал на 2 поверсі) відбулася прес-конференція на тему: "Забезпечення незалежного життя незрячих у сучасному суспільстві". Організатор - Харківська громадська організація незрячих юристів.
Учасники: Олег Лепетюк - адвокат, голова Харківської громадської організації незрячих юристів; Сергій Васін - керівник навчально-інформаційного комп'ютерного центру Українського товариства сліпих; Олександр Віньковський - адвокат Житомирської обласної колегії адвокатів; Богдан Мойса - член Волинської обласної організації інвалідів зору; Геннадій Євсеєв - голова Всеукраїнської молодіжної організації «Генерація успішної дії".

Підсумкові матеріали:
Держава має почути та побачити своїх незрячих громадян - учасники прес-конференції

Українська держава повинна дослухатися до проблем незрячих інвалідів, які хочуть приносити користь суспільству, але позбавленні відповідних умов для свого працевлаштування.
На цьому наголосив адвокат, голова Харківської громадської організації незрячих юристів Олег Лепетюк на прес-конференції в Укрінформі "Забезпечення незалежного життя незрячих у сучасному суспільстві", у якій також взяли участь керівник навчально-інформаційного комп'ютерного центру Українського товариства сліпих Сергій Васін, член Волинської обласної організації інвалідів зору Богдан Майса та адвокат Житомирської обласної колегії адвокатів Олександр Вінковський.
«У 2013 році із 700 млн грн, виділених на придбання засобів реабілітації для інвалідів всіх нозологій, лише 14 млн - передбачено для незрячих. Цифри говорять самі за себе. Незрячі в Україні залишаються не почутими і не побаченими з боку державної влади. Тому завдання нашого проекту «Створення умов для незалежного життя незрячих в Україні» - розкрити очі держави і повернути її до проблем незрячих людей, що власне й вимагає Конвенція ООН про права осіб із інвалідністю», - сказав Олег Лепетюк.
За словами Сергія Васіна, поки що доволі куцим є перелік засобі реабілітації інвалідів по зору, якими забезпечує їх держава: «Це фактично три позиції: озвучені книги, годинники та диктофони. Вони переписуються вже десь 15 років і ніяких нових позицій до цього переліку не внесено, хоча громадські організації намагаються довести державі необхідність нових змін».
Особливу увагу учасники прес-конференції загострили на нагальності запровадження на офіційному рівні такої професії, як незалежний професійний асистент, який допоміг би виконувати професійні функції інваліду по зору при працевлаштуванні, у навчанні, чи у веденні бізнесу. Адже, як констатував Олександр Вінковський, серед незрячих українців є чимало фахівців із вищою освітою, які працюють у різних сферах і досягають чималих успіхів, «однак працю своїх секретарів змушені оплачувати із власної кишені».
Про розроблену Волинською організацією «Генерація успішної дії» модель програми стажування при працевлаштуванні людей із вадами зору, що мають вищу або професійну освіту, розповів Богдан Мойса. Така модель, за його словами, сприяла налагодженню контакту з роботодавцем, які зазвичай недооцінюють незрячих фахівців. «На Волині вже було проведено дві таких програми стажування. За першою - із 15 осіб п'ятеро працевлаштовані, а за другою - із 5 осіб, що стажувалися, було працевлаштовано троє. При цьому стипендії на час стажування таких осіб були виділені із місцевого бюджету». - резюмував він, додавши, що «не менш нагальним на даний момент постало й законодавче унормування дистанційного робочого місця, коли незряча людина за комп'ютером не обов'язково працює в офісі».